Ну, немає таких людей, хто б не зустрічав на своєму шляху жадину … Починаючи з дитинства, ми вже бачили, хто не ділиться своїми іграшками і закочує істерику, а хто дружньо простягає в пісочниці малюкам свої лопатку і відерце.
У дорослому житті все так само, тільки «іграшки» серйозніші і осад огидний….
Жадібність має кілька причин. Сюди можна зарахувати:
- Заможна сім’я, в якій людина виросла. Він просто не звик ділитися, адже там все для нього.
- У дитинстві батьки не балували і не додавали дитині елементарних речей, які були у всіх однолітків.
- Невпевненість у собі та прагнення повністю убезпечити себе від оточуючих…
- Дитину з дитинства не вчили тому, що необхідно ділитися, а в дорослому житті тим більше…
- Все нажите непосильною працею і тому до всього особливе ставлення.
- Але все не так погано, не поспішайте припиняти спілкування з такими людьми, адже цю якість близької можна виправити.
Для цього:
- Постарайтеся для жадібної людини стати прикладом. Не уподібнюйтеся до нього.
- Більше жартуйте з приводу жадібності з такою людиною, гумор здатний розтопити товщу жлобства…
- Ну і не замовчуйте те, що вам не подобається, а відкрито говоріть про проблему жадібності.
Будьте ласкаві і відкриті до рідних і близьких, тоді лаври вдячності та взаємності не змусять себе чекати!
Бережіть себе!
Всім миру та злагоди! Всіх обійняв!
